Фармринок воєнних років – що відбувається на ринку ліків України

За даними мережевого профільного сайту Апетка, в 2021 році обсяг продажу товарів аптечного кошика становив 136,8 млрд грн, з яких на роздрібну торгівлю власне ліками припадало 110,7 млрд грн. Тобто обсяг роздрібного ринку ліків до війни становив приблизно 4 млрд дол., а доходи виробників за рахунок його експорту були ще вищими.

Ринок ліків: виробники, продавці та мережі аптек

За 2022 рік український ринок лікарських препаратів втратив приблизно 6,1% обсягів у грошовому вираженні – аптеки продали ліків на 103,9 млрд грн, або на 6,8 млрд грн менше, ніж роком раніше. Але навіть з урахуванням падіння ринку та зростання курсу долара це трохи менше ніж 3 млрд дол.

Якщо врахувати, що за даними ООН, Україну з 24 лютого залишили 6 млн осіб або приблизно 15% населення країни, падіння доходів фармацевтів на 6% — небагато. Пояснюється все зростанням цін на ліки – якщо у 2021 році середня ціна 1 упаковки ліків становила 103,8 грн, то у 2022-му це були вже 122,9 грн. Простіше кажучи, прибутки лідерів фармацевтичного ринку навіть зросли.

Більше того, через війну майже на 40%, з 3,1 млрд. до 1,9 млрд. дол., скоротився імпорт ліків в Україну, тобто українці стали брати вітчизняні аналоги тих препаратів, які просто перестали потрапляти в країну. На цьому фоні падіння з 315 млн. дол. до 238 млн. дол. експорту ліків з України особливого значення не мають.

При цьому 63% ліків, що продаються в Україні, – українського виробництва, правда в грошовому вираженні це всього 37% від обсягу ринку.

Треба сказати, що хоча кількість фармацевтичних підприємств-виробників ліків в Україні і невелика, особливої монополії на ринку немає, що раніше досягалося головним чином за рахунок імпорту.

Як вдалося з'ясувати "Коментарі", ТОП-3 українських виробників ліків в умовах війни виглядають так:

1) АТ Фармак;

2) Фармацевтична компанія "Дарниця";

3) Група компаній Артеріум

Безперечним лідером сектору виробництва ліків на фармацевтичному ринку України вже багато років є компанія "Фармак", створена на базі Київського хіміко-фармацевтичного заводу. У 1990-х роках завод був спершу реорганізований, а потім і приватизований, внаслідок чого 1994-го року і з'явилося АТ "Фармак".

За підсумками 2022 року, як свідчать дані аналітичного сервісу YouControl, "Фармак" заробив 7,774 млрд грн, що на 1,5 млрд грн. менше, ніж за підсумками 2021-го, але при цьому більше ніж у 2020-му році. За іншими даними з 7,7 млрд грн доходу, чистий прибуток "Фармака" склав 1,3 млрд грн.

При цьому сайт самої компанії стверджує, що до бюджету було сплачено 870 млн грн, 725 млн грн інвестовано у власне виробництво, а продукцію на 1,5 млрд грн було знищено під час війни.

"Фармак": власники та зв'язки

Ще 1995-го року гендиректором компанії через FARMAK GROUP LIMITED, зареєстровану на Кіпрі, стала колишня головбух та заступник з економіки Філя Жебровська.

Її життя не було простим – свого часу вона пережила спробу рейдерства, і навіть замаху на життя, в якому організатором, нібито, виступив засновник "Телеканалу 112" Віктор Зубрицький, який нині перебуває в бігах.

Але не втратити бізнес і примножувати його, Філі Жебровській допомагали політичні зв'язки, якими вона знайшла ще в середині 2000-х, балотуючись до Київради від "Нашої України". Хоча досвід був і невдалий, але тоді Жебровська познайомилася з майбутнім президентом Петром Порошенком.

Про рівень тісних зв'язків з колишнім головою держави сімейства Жебровських може говорити той факт, що рідний брат Філі – Павло, очолював Донецьку ОДА в непрості 2015-2018 роки і мав славу довіреної особи в екс-президента.

До агресії РФ статки Філі Жебровської оцінювали приблизно в 390 мільйонів доларів. Сам же "Фармак" у 2020 році коштував 756 млн дол.

"Дарниця" – основний конкурент "Фармак"

Багаторічний конкурент "Фармак" — ПАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", має схожу історію: також створений на базі ще радянських фармацевтичних потужностей, завод був приватизований і став власністю його колишнього співробітника Володимира Загорія.

2022-й був дуже хорошим для "Дарниця", яка примудрилася збільшити свій дохід з 4,396 млрд грн до 5,247 млрд грн.. Зросли й замовлення від держави – з 70 до 80 млн грн, виграних на тендерах. В результаті, частка компанії на фармацевтичному ринку України склала 5,3%.

Навіть структура власності ПАТ "Дарниця" багато в чому копіює її конкурента "Фармак" — формальним власником компанії є DARNITSA GROUP LIMITED, також зареєстроване на Кіпрі, яким керує Гліб Загорій, син Володимира Загорія.

У політиці Гліб Загорій досяг успіху – йому вдалося у 2014 році стати народним депутатом України за списком "Блоку Петра Порошенка". Найімовірніше допомогу йому в цьому надав найближчий соратник екс-президента та майбутній генпрокурор України Юрій Луценко.

Сам Загорій називав себе другом Луценка і навіть "засвітився" у скандалі із "квартирами Луценка". Тоді він викупив 8 квартир, оформлених на Світлану Риженко, яка раніше працювала бухгалтером ТОВ "Українські новітні телекомунікації", яке належало родині Юрія Луценка. Тим самим нардеп, як писали ЗМІ, "прикрив" прокурора, якого звинуватили у володінні власністю, зареєстрованою на підставних осіб.

Така покупка для Загорія навряд чи щось коштувала, адже його статки оцінюються в 300 млн дол., і тут він поступається Філі Жебровській.

Словом, можна дійти невтішного висновку, що і №1 і №2 виробники ліків в Україні тим чи іншим чином пов'язані з оточенням Петра Порошенка. Але очевидно, що і зі зміною влади вони своїх позицій не втратили.

Артеріум – бізнес без "даху"

На третьому місці з результатом 3,048 млрд грн доходу за 2022 рік — компанія "Артеріум", до складу якої входять заводи "Київмедпрепарат" та "Галичфарм". Порівняно з 2021-м роком "Артеріум" втратив 800 мільйонів гривень доходу, що, правда, може бути пов'язане не лише з війною.

В особистісному плані "Артеріум" — це екс-народний депутат України та великий бізнесмен, власник групи "Фінанси та кредит", створений навколо однойменного банку Костянтин Жеваго. Проте, ще з 2019 року слідство намагається довести та заарештувати Жеваго за низкою кримінальних проваджень, одне з яких – розтрата 113 млн дол. з банку "Фінанси та кредит".

В результаті бізнесмен перебуває за кордоном, курсуючи між Лондоном і Дубаї, і втратив за даними Forbes -Україна близько 1 млрд дол. своїх статків. А решту можуть просто націоналізувати.

Головне не зробити ліки, а продати – закон фармринку

Втім, доходи виробників ліків в Україні – ніщо порівняно з тим, скільки заробляють продавці.

Так, дві найбільші компанії-лідери в сегменті оптових продажів фармацевтичної продукції оперують сумами понад 40 мільярдів гривень кожна.

Так, ТОВ "Оптіма-фарм ЛТД" виручив у 2022 році 44,3 млрд грн, що правда на 2,9 млрд грн менше, ніж роком раніше.

Один із найстаріших, працює з 1994 року, дистриб'юторів ліків в Україні, "Оптіма-фарм", проте, є "темною конячкою" ринку, оскільки її власник Андрій Губський на диво непублічна людина.

Ймовірно, пояснюється це тим фактом, що він не хоче відповідати на цілком логічне запитання – як фірма зі статутним фондом у 18 778 гривень може оперувати сумами у десятки мільярдів гривень та ще й продавати ліки державі на 100-300 млн грн на рік.

Іншим незручним питанням може стати ступінь споріднення голови "Оптіма-фарм" із Богданом Володимировичем Губським, у 1990-х роках членом так званої "київської сімки", учасника Київської фінансово-промислової групи. Найбільш видатними її представниками були Віктор Медведчук, і брати Суркіси, а Губський тримався в тіні.

Проте, Богдан Губський обіймав посаду віце-президента ФК "Динамо", і головою ради директорів концерну "Славутич", який був у 1990-х ключовою структурою Київської ФПГ. Від політичного проекту групи – Соціально-демократичної партії України (об'єднаної), ставав народним депутатом у 1998-2002 та 2002-2006 роках. Щоправда, згодом, перейшов до Блоку Юлії Тимошенко, у складі якої закінчив каденцію 2002-2006 років, був у короткому 6-му скликанні ВР, а 2007-го обраний народним депутатом 7-го скликання парламенту також від БЮТу.

Хоча після 2012 року Богдан Губський зійшов з політичної арени, його постать на посаді "янгола-охоронця" "Оптіма-фарм", багатьом бачиться вірогіднішою за таланти власника компанії.

Як би там не було, справи у "Оптіма-фарм" йдуть чудово і навіть слідство по одному з контрагентів компанії навряд чи позначаться на її діяльності. Хоча, як знати, адже за версією слідства "Оптіма-фарм" купує та реалізує на території України продукцію білоруських фармацевтичних підприємств, які до продажу в нашій країні заборонені.

Також понад 44 млрд грн у 2022 році виручив інший лідер оптового ринку торгівлі ліками – ТОВ "БАДМ", створене у 2001-му році і що належить дніпропетровським бізнесменам Олександру Дитятковському та Євгену Суходольському через кіпрські фірми. Компанію дуже "люблять" чиновники: фірма поставила бюджетникам товару майже на 3,5 млрд грн.

На відміну від Оптима-фарм секрет успіху БАДМ достеменно невідомий, хоча в анонімних Telegram-каналах і з'являється інформація про заступництво з боку мера Дніпра Бориса Філатова.

Втім, "БАДМ" також не гидує купувати, продавати та заробляти на ввезених в Україну заборонених ліках білоруських фармацевтичних підприємств. А ще 2019-го року Державне бюро розслідувань намагалося довести, що "БАДМ" та низка інших фірм виводили гроші в офшори, ухиляючись від сплати податків.

Для цього "БАДМ" нібито складала документи на фіктивний імпорт ліків в Україну за завищеними цінами, що дозволяло вивести гроші за кордон.

Аптеки – екс-губернатор Запоріжжя та інші

Нарешті, роздрібний та найнижчий сегмент фармринку, власне аптеки. Як і у випадку з виробниками ліків в Україні, тут монополією не володіє ніхто, та це й навряд чи можливо на ринку в 11 тисяч аптек (кількість довоєнна).

Найбільшим гравцем, як повідомляли "Коментарі", є ТОВ "Аптека доброго дня". Хоча мережа і включала до війни менше 300 аптек, її виручка в 2022-му році склала 1 млрд 169 млн грн., що робить компанію лідером на ринку.

Записано компанію на кіпрський офшор "Фармінвест Холдінгз Лімітед" (90%) та ТОВ "Фармастор" (10%), а її власником вважається Ігор Альфредович Червоненко, молодший брат досить яскравого українського політика епохи середини 2000-х Євгена Червоненка. Останній, будучи одним із помітних прихильників екс-президента Віктора Юшенка, побував навіть губернатором Запорізької області, попрацював у КМДА та МНС, був міністром транспорту та зв'язку, а потім пішов у "тінь".

Щоправда, повернутись у політику він намагався неодноразово – і як учасник конкурсу на посаду губернатора Одеської області, і як кандидат у народні депутати у 2018-му році, і як претендент на посаду мера Одеси. Але завжди безуспішно. При цьому Червоненко раз у раз потрапляє у скандали через свої зв'язки з росіянами: то його зять відвідує російського олігарха, то сам Червоненко виступає штурманом у команді з росіянином на автоперегонах.

Натомість аптекарський бізнес у його родини йде, схоже, дуже непогано.

Ще одним гравцем на роздрібному фармринку є ТОВ "Аптека-магнолія", якій належать ТМ "Аптека АНЦ", "Благодія", "Копійка", "Куля@", "Медпрепараті", "Фармакопійка", "Будь здоровий" — а всього 900 аптек. Володіють нею запорізький бізнесмен Костянтин Пучин та Кадушкін Артур через ТОВ "Компанія з управління активами "Коінвест", а також KP MANAGEMENT CORPORATION LTD із Великобританії.

Загальний дохід усіх аптек за 2022 рік, частку в яких має ТОВ "Аптека-магнолія", склав 516 млн грн.

Як бачимо, фармацевтичний ринок України продовжує залишатися дуже закритим сегментом ринкової економіки, незважаючи на її стратегічний характер під час війни.

Читайте Comments.ua в Google News