Український фармринок лихоманить – грошей все більше, а гравці змінюються

Чому боротьба за ціни на ліки призвела до конфлікту влади та фармацевтів.

Фармацевтика – це одна з галузей економіки, яка лише виграє за умов війни. Тож чи варто дивуватися, що на початку року галузь опинилася під пильною увагою держави, яка перейнялася тим, що вітчизняна фармацея заробляє занадто багато і добре б обмежити ціни. Скрипучи серце, гравці ринку пішли назустріч, але зважаючи на все, ми стаємо свідками чергового переділу, в якому учасники використовують усі методи.

Держава каже – вистачить заробляти на зростанні цін

До початку 2025 року державні органи не звертали особливої уваги на вітчизняний фармацевтичний ринок і лише у лютому одразу кілька держустанов перейнялися фармою:

• - РНБО ухвалила рішення "Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців";
• - Верховна Рада проголосувала закон, яким регулювалися окремі питання реєстрації та реалізації лікарських засобів;
• - Кабмін ухвалив постанову щодо стабілізації цін на медпрепарати.

Не залишилися осторонь самі виробники, які запропонували знизити ціни на 30% на Топ-100 найпопулярніших ліків.

Рівновага на ринку тривала до кінця весни, коли 29 травня професійні асоціації фармацевтів звернулися з відкритим листом до президента України Володимира Зеленського. У листі висловлювалося обурення порушенням домовленостей між виробниками та МОЗ.

Суть обурення була у Порядку надання маркетингових послуг, які спочатку мали розробляти МОЗ та фармацевти спільно, проте підсумковий проєкт документа не врахував пропозицій учасників ринку. Останні пропонували відвести на маркетингові витрати до 12% обсягу реалізації, тоді як варіант чиновників цього не передбачав.

Як пояснили у своєму листі фармвиробники, через механізм маркетингових витрат здійснюються партнерські програми аптек, які дають змогу продавати ліки за зниженими цінами для споживачів. Відмова ж від цього механізму може призвести до руйнування аптечної мережі роздрібної торгівлі медпрепаратами. І це вже підтвердилося забороною маркетингових витрат із 1 березня 2025 року, стверджують автори листа.

Зазначимо, що за даними Державної служби статистики у березні ліки подорожчали на 1,9% порівняно з лютим, щоправда, у квітні ціни впали на 0,3% порівняно з березнем. При цьому в лютому – до обмеження цін від держави, медпрепарати подорожчали на 1,1% порівняно із січнем, а зростання цін у січні склало 1,9% порівняно із груднем 2024 року.

Іншими словами, особливо позитивного ефекту від держрегулювання на ліки, за винятком їх зниження на 0,3% у квітні, поки що й справді не відчувається.

Але як би там не було, поки жодної відповіді на свій лист від президента чи держорганів, фармацевти не отримали.

Зростання доходів на 15% – що відбувається на фармацевтичному ринку України

Втім, інтерес держави до фармринку може мати і більш прозові причини – його грошовий обіг, що зростає. Так, ТОП-5 лідерів галузі за даними сервісу YouControl заробили в 2024 році близько 32 млрд грн., тоді як за 2023-й рік це були близько 28 млрд. грн. Тобто приріст склав близько 15%, чим може похвалитися небагато галузей економіки України, крім ВПК.

До лідерів ринку за підсумками 2024 року належали:

• 1) АТ "Фармак" (сфера діяльності – виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів, статутний фонд – 36 млн. 366 тис. грн.) – 10 млрд. 783 млн. грн. доходу;
• 2) ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" (сфера діяльності – виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів, статутний фонд – 179,5 млн. грн.) – 6 млрд. 875 млн. грн.;
• 3) ТОВ "Юрія-Фарм" (сфера діяльності – виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів, статутний фонд – 44,1 млн. грн.) – 5 млрд. 741 млн. грн.;
• 4) ПрАТ "Київський вітамінний завод" (сфера діяльності – виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів, статутний фонд – 15,3 млн. грн.) – 4 млрд. 944 млн. грн.;
• 5) АТ "Київмедпрепарат" (сфера діяльності – виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів, статутний фонд – 290,1 млн. грн.) – 3 млрд. 568 млн. грн.

Якихось радикальних змін на ринку не спостерігається, його лідерами продовжують залишатися компанії та їхні власники, що й раніше.

Так, АТ "Фармак", який належить Філі Жебровській з 1995 року, як і раніше, є лідером ринку, чому сприяють у тому числі й уміння дружити з владою, що найбільш зримо було видно за часів президентства Петра Порошенка. Тоді рідний брат бізнес-вумен Павло Жебровський очолював Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію.

ПрАТ "Дарниця" належить екс-народному депутату України Глібу Загорію, чиє прізвище часто повторювалося під час перебування президентом Петра Порошенка як одного з тіньових кураторів фармринку. Щоправда, зі зміною влади потік інформації різко впав.

ТОВ "Юрія-Фарм" можна повною мірою назвати сімейним підприємством, адже її власниками є Микола Гуменюк, лікар вищої категорії, доктор медичних наук, професор, засновник компанії, його дружина Галина Гуменюк, дочка Наталія Деркач, та зять Дмитро Деркач.

Щоправда, в інтернеті можна знайти інформацію, що тіньовим співвласником "Юрія-Фарм" є відомий український пульмонолог, головний фтизіатр МОЗ, директор Інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМНУ академік Юрій Іванович Фещенко.

Додатковою "родзинкою" групи "Юрія-Фарм" є ТОВ "Медичний центр М.Т.К.", який виграв державних тендерів на 11,5 млрд. грн., перемагаючи у 3 із 4 торгах у яких бере участь.

Київський вітамінний завод – одне з найстаріших підприємств галузі в Україні – 75 років та 120 препаратів, можна сказати нетиповий для країни. Ним володіє канадський бізнесмен Максим Мартін, завод не бере участі у тендерах, не влипає у скандали та тихо працює.

Зрештою, АТ "Київмедпрепарат", частина фармацевтичної групи "Артеріум" екс-народного депутата України та великого бізнесмена, власника групи "Фінанси та кредит" та однойменного банку Костянтина Жеваго. Щоправда, сам він перебуває закордоном, оскільки з 2019 року слідство намагається довести і заарештувати Жеваго за низкою кримінальних проваджень, одне з яких – розтрата 113 млн дол. з банку "Фінанси та кредит". Але незважаючи на це, справи у "Київмедпрепарату" йдуть добре, за 2024 рік його дохід зріс на 36%, що у відсотковому відношенні вище, ніж у будь-якого з інших учасників Топ-5.

Пристрасті по смотрящому за фармринком

Але якщо з лідерами ринку та невдоволенням виробниками ліків втручанням держави у ціноутворення все більш-менш зрозуміло, то чому на початку червня маса ЗМІ згадала про один хабар 3-річної давності – незрозуміло.

Низка ЗМІ вибухнула однотипними статтями про народного депутата України, голову підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету ВР з питань здоров'я нації Сергія Кузьміних. Народному обранцю пригадали отримання хабара у 558 тисяч гривень під час укладання контрактів між приватними фірмами та лікарнею у Житомирській області у січні 2022 року. Проте в устах ЗМІ прізвище політика асоціюється чи не з кураторством усієї фармацевтики України та захистом інтересів виробників через профільний комітет парламенту.

Зазначимо, що, як і багато кримінальних проваджень з початком війни, можливий хабар Сергія Кузьміних "завис" в судах і вважати його хабарником немає законних підстав. Сам політик ці звинувачення відкидає та заявляє, що став жертвою інформаційної атаки. Зрозуміло, будучи особою зацікавленою і упередженою, його заява не може бути істиною в останній інстанції, але деякі моменти справді бентежать.

Так, Сергію Кузьміних пред'являють отримання "відкату" у 558 тисяч гривень із торговців медобладнанням у Житомирській області. Навіть за тогочасного курсу долара це всього 20 тисяч доларів, що для "смотрящого" за фармацеєю, на якого перетворюють багато ЗМІ Кузьміних, якось дрібнувато.

Синхронність та негативна спрямованість публікацій також свідчать на користь версії нардепа про інформаційну кампанію проти нього.

Однак у такому разі постає питання – хто і чому пішов на такі кроки? Відповідь на запитання "чому" видається найбільш ймовірною як створення свого роду "димової завіси" в умовах, коли широко анонсована держпрограма зниження цін на ліки де-факто провалилася.

Так, як стверджує у своєму розслідуванні OBOZ, ще до офіційного здешевлення ліків на 30% з 1 березня ціни на них зросли на 39%. Тобто ніякого падіння цін не було, а було їхнє зростання. Як згадувалося вище, навіть офіційні цифри Держстату говорять скоріше про зростання цін на ліки за підсумками березня-квітня.

У такій ситуації цілком може виникнути спокуса знайти або "призначити винного" за провал в особі чергового "смотрящого" І в цих умовах прізвище нардепа, замішаного у хабарництві при контракті в тій самій фармації не найгірший випадок.

Але може бути й так, що хтось вирішив прикрити свій інтерес у галузі, привертаючи увагу до іншої фігури. Ким може бути цей "хтось"? Наприклад, старий гравець ринку, який перейшов у тінь.

Повернення старих "сірих кардиналів" або новий гравець

Раніше у ЗМІ звучали прізвища Петра Багрія та того самого власника ПрАТ "Дарниця" Гліба Загорія.

Офіційно Петро Багрій переніс основний фокус своїх бізнес-інтересів в енергетику, що належить йому групі компаній "Кліар енерджі". Втім, є у нього фірми й у медичній сфері.

Насамперед це 50% у ТОВ "Рецепти життя" (сфера діяльності – роздрібна торгівля фармацевтичними товарами у спеціалізованих магазинах, статутний фонд – 1 млн 149 тис. грн.). Мережа аптек принесла власникам 2024 року 94,5 млн грн, непогано, але з колишніми часом не порівняти.

А ТОВ "Центр сучасної медичної діагностики "Енерджі хелс" сфера діяльності – загальна медична практика, статутний фонд – 1 млн. грн.) і зовсім з 2021-го втратила у виручці з 12,5 млн. до 2 млн. грн. 2024-го. Щоправда, тут Багрію належать лише 33%.

Не можна сказати, щоб Петро Багрій не тримав руку на пульсі галузі, адже він президент асоціації "Виробники ліків України". Ось тільки той самий відкритий лист до президента Асоціація не підтримала. Багрій, як президент, його не підписав, натомість у березні публічно підтримав позицію держави щодо маркетингових витрат та анонсував зниження цін ще на 250 препаратів.

З Глібом Загорієм ситуація дещо інша – як і Петро Багрій, екс-нардеп намагається не привертати до себе увагу, щоправда, за нього це роблять інші.

Так, 28 травня, за добу до появи листа до президента, компанія "Дарниця" заявила про провокацію проти неї: під час Zoom-наради з питань реформування галузі охорони здоров'я хтось під обліковим записом "Glib Zagoriy" розмістив повідомлення провокаційного змісту. Останнє "містило в собі елементи дискредитації, які порушували норми ділової етики, російською мовою в чаті, після чого самостійно видалив повідомлення і вийшов", - заявили в компанії.

Раніше, у лютому дружина бізнесмена, директор ради директорів фармацевтичної компанії "Дарниця", співзасновник Zagoriy Foundation Катерина Загорій заявила, що держава не може використати європейський шлях щодо українського фармринку. І загалом його слід всіляко підтримує за умов війни.

Зауважимо, що директор Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) Ірина Суворова за місяць також говорила, що досвід Європи в Україні не годиться, та й взагалі там жорстке регулювання цін стосується лише тих ліків, за які частково сплачує держбюджет.

Цікаво, що у тому самому відкритому листі до президента виробники заявили, що МОЗ ніби створює свій Порядок на користь одного з виробників, щоправда, не вказавши кого саме. Нардеп Сергій Кузьміних зазначив, що його абсолютно дарма пов'язують із Петром Багрієм.

А як ми побачили вище, його не можна назвати великим виробником ліків та й взагалі виробником. Власне, бізнес Петра Багрія завжди полягав швидше у продажу державі ліків фірмами його групи компаній "Ганза", а не в їхньому виробництві.

Втім, однозначно сказати, що і чому відбувається на українському фармацевтичному ринку завжди складно, адже часто кошти з держбюджету, які відпускаються на ліки, просто присвоюються чиновниками.